Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку.  Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями творчих  ідей, понять, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвиваючи їхні здібності. Гра виховує почуття відповідальності, колективізму. 

У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, у процесі гри дитина «добудовує» в уяві все те, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід, розвиває фантазію.

Дидактична гра належить до традиційних і визнаних методів навчання молодших школярів. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості та виховує особистість.

        Проблема інтелектуального розвитку дітей молодшого шкільного віку в усі часи була актуальною і потребувала відповідних досліджень психологів і педагогів. Стаття присвячена одному з найважливіших завдань сучасного навчання та виховання молодшого школяра – розвитку розуму, формуванню таких умінь і навичок, які дозволяють легко засвоювати нове. Розкривається поняття мовленнєвої особистості, аналізуються фактори впливу на мовні інтелектуальні здібності дитини засобом слова.

        Усі ми хочемо бачити дитину здоровою, розумною, успішною.   Але, на жаль, статистика стану здоров’я школярів сьогодні є досить невтішною. За даними Міністерства охорони здоров’я України 90% усіх дітей мають відхилення в загальному стані здоров’я. Із них 30% мають по два та більше захворювань. Велике занепокоєння викликає подальше зниження віку дітей, схильних до вживання алкоголю, тютюнопаління та наркоманії, зокрема дітей 8-10 років. 
         Тож актуальною проблемою сьогодення є збереження здоров’я дітей та формування здорового способу життя як цінності.